ХАБА́РНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до хабарник і хабарництво. Хабарницькі вчинки; Хабарницькі наміри.
ХАБА́РНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до хабарник і хабарництво. Хабарницькі вчинки; Хабарницькі наміри.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 7.