ХАБО́ТТЯ, я, сер., збірн., розм. Старі речі домашнього вжитку; мотлох, дрантя. Усе викрадено з скрині, усе забрато, осталась сама негодня [непотріб]: то дране, то погане, — саме хабоття (Словник Грінченка).
ХАБО́ТТЯ, я, сер., збірн., розм. Старі речі домашнього вжитку; мотлох, дрантя. Усе викрадено з скрині, усе забрато, осталась сама негодня [непотріб]: то дране, то погане, — саме хабоття (Словник Грінченка).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 7.