в означеннях
Тлумачення, значення слова «халамидник»:

ХАЛАМИ́ДНИК, а, чол., розм., зневажл.

1. заст. Босяк, голодранець. Забажалося йому побути між «халамидниками» — тими каліками-злодюгами, що оселяють кінці великих міст (Панас Мирний, I, 1954, 353).

2. Бешкетник, пустун. Громада, зніяковівши, втихла. Чулося тільки, як у натовпі притишеним голосом громадяни картали халамидників з молоді, що розв'язали були язики і серйозну справу перетворили на забаву (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 124); Максим віддасть лише одну рибину, бо треба таки принести матері якусь копійчину, хай і вона знає, що він не якийсь халамидник, а помічник (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 445);
//  Уживається як лайливе слово. — Чого босоніж стоїш? — А то ви не знаєте? Купило притупило. — Тоді сиди, халамиднику, в запічку..! — гримає дядько Себастіян (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 19).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 13.

Коментарі (0)