ХАМА́РКАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., розм., зневажл. Те саме, що харамаркати. «Побіжу до Соломії та побачу, хто то прийшов. І чого вони там реготять та кричать», — думала Настя, хамаркаючи п'яте через десяте «Помилуй мя, боже» (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 353); Хамаркає, наче дяк на криласі (Словник Грінченка).