ХА́МСЬКИЙ, а, е.
1. заст. Прикм. до хам 1. — Бісове хамське кодло! — мовив Колісник, увіходячи у світлицю (Панас Мирний, III, 1954, 310); О роде хамський, мужичий! привик ти у землі ритися, у калюці ковбанитися, і тобі заздро стає, коли твій брат задихається там і протягає руки, щоб вирватися (Панас Мирний, IV, 1955, 126).
2. розм. Власт. хамові (у 2 знач.); зухвалий, грубий, нахабний. Хамські вчинки.