ХАРАКТЕ́РСТВО, а, сер., заст. Чаклунство. Зміркував характерник, що ні до чого.. не придалося його характерство (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 192); — Не дурно, мабуть, іде між людьми поголоска про їх [запорожців] характерство... Утікає од татар, розстеле на воді бурку да й попливе (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 101).