ХАРАКТЕ́РСТВУВАТИ, ую, уєш, недок., заст. Чаклувати (у 1 знач.). — Що за неподобна голова в сього Кирила Тура, — сміючись, каже Сомко. — Себто вже ворожить, характерствує (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 98).
ХАРАКТЕ́РСТВУВАТИ, ую, уєш, недок., заст. Чаклувати (у 1 знач.). — Що за неподобна голова в сього Кирила Тура, — сміючись, каже Сомко. — Себто вже ворожить, характерствує (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 98).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 26.