ХАРЦИЗЯ́ЦЬКИЙ, а, е, розм. Прикм. до харцизяка. Вона захотіла ввійти в те товариство тихим янголом-спасителем, навчити запеклі харцизяцькі душі, п'яні голови любові до людей (Панас Мирний, II, 1954, 286).
ХАРЦИЗЯ́ЦЬКИЙ, а, е, розм. Прикм. до харцизяка. Вона захотіла ввійти в те товариство тихим янголом-спасителем, навчити запеклі харцизяцькі душі, п'яні голови любові до людей (Панас Мирний, II, 1954, 286).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 27.