в означеннях
Тлумачення, значення слова «харцизяка»:

ХАРЦИЗЯ́КА, и, чол., розм. Те саме, що харциз. Було, як деякий харцизяка попаде в руки, то суд йому короткий був. За кражу платив той курінь, до якого належав злодій (Олекса Стороженко, I, 1957, 274); — Та хоч покажіть мені того харцизяку, що вікна серед білого дня б'є (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 358); — Такий харцизяка росте, як і його батько. Не мине тюрми! (Іван Багмут, Опов., 1959, 9); [Маруся (скочила):] А що се за харцизяки такі найшли у хату! Чого ви завелись! Ач! Убрались у чужу солому, ще й шелестять! Та вас тут пов'язати треба (Микола Костомаров, I, 1967, 278); [Катерина:] Ах ти ж, чортова Галушка, стара шкапа, харцизяка (Олександр Корнійчук, I, 1955, 306);  * У порівняннях. Сьогодні... немов дідько носив його по чужих городах, без шапки, босий, водній сорочці, та й та розхристана, як у харцизяки... (Панас Мирний, I, 1949, 282).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 27.

Коментарі (0)