ХАРНО, діал. Присл. до харний. Хати були порядно обгороджені і харно удержувані (Іван Франко, VI, 1951, 27).
ХАРНО, діал. Присл. до харний. Хати були порядно обгороджені і харно удержувані (Іван Франко, VI, 1951, 27).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 27.