в означеннях
Тлумачення, значення слова «хартія»:

ХА́РТІЯ, ї, жін.

1. Стародавній рукопис, а також матеріал (папірус або пергамент), на якому він написаний.

2. В середні віки — документ, що засвідчував які-небудь права або привілеї. [Монтаньяр:] Зреклися ви титулів, привілеїв і хартій паперових лиш на те, щоб хартії неписані дістати (Леся Українка, II, 1951, 163).
 Велика хартія вільностей — акт короля Англії, що поклав початок обмеженню королівської влади.

3. уроч. Назва деяких документів, декларацій суспільно-політичного значення. Декларація, одностайно схвалена всіма комуністичними і робітничими партіями, стала хартією інтернаціональної єдності світового комуністичного руху (Радянська Україна, 28.IV 1959, 1); Марксистсько-ленінські партії всього світу сприйняли нову Програму КПРС як велику хартію міжнародного комунізму (Комуніст України, 2, 1962, 19).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 27.

Коментарі (0)