ХАВТУ́РКА, и, жін. Зменш.-пестл. до хавтура. — І що ж я мав? Яку я втіху мав? За жебраками носити торбу, хавтурки збирати, попихачем їм буть ні за спасибі! (Леся Українка, III, 1952, 131).
ХАВТУ́РКА, и, жін. Зменш.-пестл. до хавтура. — І що ж я мав? Яку я втіху мав? За жебраками носити торбу, хавтурки збирати, попихачем їм буть ні за спасибі! (Леся Українка, III, 1952, 131).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 8.