ХАЗЯ́ЄЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до хазяйка. І він усміхнувся: — Ти ж моя, — каже, — хазяєчка кохана! (Марко Вовчок, I, 1955, 117); — Он ти яка! — бурмотів він. — Наче в казці — з'явилася і все зробила. Хазяєчка з тебе, нівроку!.. (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 104).