ХАЗЯ́ЙСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до хазяїн 1—4.
Сомко почав саджати гостей своїх за довгий стіл. Шрама
й Череваня посадив на покуті, сам сів на хазяйському
місці, кінець стола (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 89); Двір
заріс густою зеленою травою; не топче його хазяйська
худоба та птиця (Нечуй-Левицький, I, 1956, 108); Гостей сливе
нема. Тільки хазяйський син з кимсь розмовляє в кутку
(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 242);
// Який походить із заможного
роду; багатий, заможний. Старі відбивали його, щоб
не женився на наймичці, а взяв собі хазяйську дочку,
щоб і за нею було що-небудь (Панас Мирний, IV, 1955, 355);
Перша красуня на ввесь двір, біля якої упадало немало
гожих хлопців, навіть і хазяйських синів із села, вона
обрала собі до пари немолодого вже (років на десять
старшого за неї) парубка (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971,
386);
// Повен достатків, добре збудований,
опоряджений. На Западинцях не видно було ні однієї
хазяйської, доброї хати (Нечуй-Левицький, II, 1956, 317);
// Добре
опоряджений. Один квартал села має вже тротуари,
а вся центральна вулиця — акуратну хазяйську
бруківку (Юрій Яновський, I, 1958, 575).
♦ Діло хазяйське — діло твоє (ваше і т. ін.), тобі
(вам і т. ін.) видніше, роби, як знаєш (хочеш і т. ін.),
робіть, як знаєте (хочете і т. ін.). — Прошу вас! З чого ж
почнемо? — То вже діло хазяйське. — Почнемо ми,
значить, із борщу! Ходімо до вашого ресторану... (Остап Вишня,
I, 1956, 370).
2. Власт. хазяїнові (у 1—4 знач.); такий, як у
хазяїна. Червоногарячий гарний одеський пояс одрізняв його
од простих рибалок, та гордий, сміливий вид і темні
розумні очі виявляли щось хазяйське, отаманське
(Нечуй-Левицький, II, 1956, 221); Він був тихий, неговіркий,
завжди заклопотаний своєю зброєю, яку полюбив,
мабуть, справжньою хазяйською любов'ю, як любив дома
косу, заступ, граблі, все, чим мав трудитися (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 188); Вживаючи заходів для
прискорення науково-технічного прогресу, треба зробити
все, щоб він поєднувався з хазяйським ставленням до
природних ресурсів (Матеріали XXIV з'їзду КПРС, 1971,
65).
♦ Хазяйське око — пильний, господарський нагляд.
Пропадало добро без хазяйського ока (Михайло Коцюбинський, II, 1955,
83); Хазяйським оком оглянути (окинути) — уважно,
по-господарському оглянути що-небудь. Хазяйським
оком Віктор оглянув кімнату, придивляючись, чи все на
місці, потім звернувся до братів: — Корові давали
жому? (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 151); Ціла зграя
псів і вороння з гарчанням і моторошним кряканням
кинулася врозтіч, побачивши на дорозі вершника, що
під'їхав до воріт, спішився і хазяйським оком окинув
пусте подвір'я (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 68); Хазяйські
руки — дбайливі, роботящі руки господаря. Хата хоч
старенька, та чепурна, біла, — видно, біля неї ходили
хазяйські руки (Панас Мирний, II, 1954, 35).
3. Пов'язаний з діяльністю хазяїна (у 1—4 знач.), з хазяйством (у 3 знач.). Довгенько ще вони стояли, судачили, рахували, поки не перевели розмову на врожаї, на посіви та на другі хазяйські турботи (Панас Мирний, I, 1949, 414); [Любов:] Я ж сказала, що даю хату на вечірку, значить, хазяйська частина справи вся на мені, а решта ваше діло (Леся Українка, II, 1951, 19); Ми увійшли до ванькирчика, бідно вмебльованого двома топчанами [тапчанами], сільської роботи ослончиками і великим столом, один кінець якого служив для писання, а другий призначався для всяких хазяйських потреб (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 254); Грабарі збиралися біля вогнища і варили кашу. Старші, повечерявши, ще деякий час гомоніли про хазяйські справи та згадували старовину (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 53).