ХЕ́ТТИ, ів, мн. (одн. хетт, а, чол.; хеттеянка, и, жін.). Назва племен і народностей, що заселяли центральну й східну частини Малої Азії та північну Сірію у II — на початку І тисячоліття до н. е.; представники цих племен і народностей.
ХЕ́ТТИ, ів, мн. (одн. хетт, а, чол.; хеттеянка, и, жін.). Назва племен і народностей, що заселяли центральну й східну частини Малої Азії та північну Сірію у II — на початку І тисячоліття до н. е.; представники цих племен і народностей.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 51.