ХЛАНЬ, і, жін., діал. Безодня. Щоб мене сира земелька в чорну хлань сховала, коли я з своєї вини лану не дожала (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 128); До кінця тепер мене послухай, А потім упади у темну хлань (Дмитро Павличко, Пальмова віть, 1962, 68).