ХЛЕПТА́ТИ, пчу, пчеш, недок., перех. і без додатка, розм. Те саме, що хлебтати. Він [вуж] приповз і став хлептати молоко (Іван Франко, XI, 1952, 223); Він з великим апетитом хлептав чай і запихав рот кренделями (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 36).
ХЛЕПТА́ТИ, пчу, пчеш, недок., перех. і без додатка, розм. Те саме, що хлебтати. Він [вуж] приповз і став хлептати молоко (Іван Франко, XI, 1952, 223); Він з великим апетитом хлептав чай і запихав рот кренделями (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 36).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 76.