ХЛІ́БНИЙ, а, е.
1. Прикм. до хліб 1—3. Пахне рідно
хлібною скоринкою, добре впрілим у печі борщем,
чебрецем і м'ятою (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 12); Шостий раз
уже пропливав я на мостику степового корабля по
золотому хлібному полю (Степан Олійник, З книги життя, 1968,
29); Тече зерно моєї України В великий, спільний
хлібний океан (Микола Нагнибіда, Гірські вершини, 1960, 51);
// Вигот.,
зробл. з хліба (у 1 знач.). Вона боялася, щоб я не сказав
учительці про її хлібну кульку... (Леонід Смілянський, Сашко, 1954,
10); Назар видував скляні кулі, виготовляючи кухлі,
з яких п'ють пиво і хлібний квас (Євген Гуцало, Скупана.., 1965,
159);
// Признач. для приготування хліба (у 1 знач.).
Кладе [коровай] на віко від хлібної діжі (Словник Грінченка);
// Який випікає хліб (про людину). Картьожник
[картяр] — хлібний добрий пекар (Іван Котляревський, I, 1952, 193).
♦ Хлібне дерево — тропічне дерево родини
шовковицевих, плоди якого містять крохмаль, цукор, жирну
олію, вітаміни й використовуються як харчовий
продукт у вареному та підсмаженому вигляді. — У школі
питали, чи виросло б хлібне дерево на наших пісках...
— Це вже ти маєш випробувати, — відповіла з усмішкою
мати (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 83); Хлібне дерево
належить до родини шовковицевих і культивується на
островах Тихого океану (Знання та праця, 2, 1974, 22).
2. Пов'язаний з хлібом, зерном. Засік був зовсім
порожній.. Отож найперше хлібну проблему Артем
і взявся якось розв'язати (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971,
536); Освоєння нових земель дало змогу державі
перегрупувати економічні сили на хлібному фронті (Наука і життя,
5, 1959, 10); У хлібному балансі нашої країни озимі
хліба, зокрема пшениця, займають провідне місце (Радянська Україна, 4.VIII 1951, 1);
// Пов'язаний із зберіганням,
заготівлею, торгівлею і т. ін. хліба, зерна. Ночами
охороняли [військові] мости, хлібні склади, різні повітові
установи (Олесь Гончар, II, 1959, 243); Зразу ж, на першому
кварталі, побачив [Роман] натовп жінок, що тулились
під стіною хлібної крамниці (Андрій Головко, II, 1957, 612).
Хлібна картка — документ на одержання хліба (за
карткової системи розподілу продуктів). А хіба їй,
Брунгільді, не здавалося колись, що вона всемогутня?
Хіба не зневажала вона колись усіх тих жінок, які бігли
на завод, тремтіли над своїми хлібними картками,
варили суп з ерзаців? (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1961, 82);
Хлібна квитанція — документ про здачу зерна
ким-небудь. Дивилась [мати] на ікону в кутку, а бачила
за нею Вутаньчину хлібну квитанцію. Добре зробила
дочка. Треба, треба помагати.. Був би в неї зараз хоч
який-небудь лишок — все б віддала на республіку
(Олесь Гончар, II, 1959, 160).
3. Багатий хлібами (у 3 знач.) (про місцевість).
Хлібна країна (Словник Грінченка); [Чабаненко:] Ну,
розуміється, Горбачі велике село. Так? І хлібне (Іван Микитенко, I,
1957, 50); Херсонщина — край хлібний (Радянська Україна,
23.V 1968, 2);
// Який живе у достатках; багатий. Там
все народ хлібний (Словник Грінченка); Хоч відьма, аби хлібна
(Номис, 1864, № 8928);
// перен., розм. Який створює
достатки, дає прибутки. Часто мій батько мовляв:
— Не за хлібне ти діло берешся (Микола Зеров, Вибр., 1966, 333).
4. Уживається як складова частина назв деяких шкідників злаків. Великої шкоди посівам озимої пшениці завдають клоп-черепашка, хлібна жужелиця, хлібні жуки та озима совка (Хлібороб України, 4, 1969, 26); Стеблові хлібні пильщики — збірна назва комах родини стеблових пильщиків, личинки яких розвиваються всередині стебла (Українська сільськогосподарська енциклопедія, II, 1972, 431).