Словник української мови

ХЛІБОЗДА́ЧА, і, жін. Планове здавання державі колгоспами та радгоспами хліба в зерні. Із поля долітає далекий гуркіт двох молотарок. Ще буде і буде хліба молотить, хоч хлібоздачу давно виконали (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 23); Гаряча ж робота! Хлібоздача!.. На обліку дні! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 70);
//  Хліб зерном, який здають державі колгоспи й радгоспи. Всі дають мені дорогу.. Всім відома моя роль, Бо везу я хлібоздачу, Бо на трасі — я король! (Степан Олійник, Вибр., 1957, 88); Ми веземо хлібоздачу! Подивіться, свято наче — На машинах прапорці Червоніють, розцвітають... (Марія Познанська, Ми зростаєм.., 1960, 80).