ХЛІБИ́НА, и, жін. Один виріб з борошна певної форми; буханець. Він кинувся до воза і взяв мішок з хлібинами (Олександр Довженко, I, 1958, 243); Тітка Явдоха вийшла зі свого двору, оточена дітьми, несучи перед себе на вишиваному рушнику хлібину з грудкою солі зверху (Юрій Яновський, Мир, 1956, 115); Звечора мені ставили глечик молока, накритий довгою товстою скибкою хліба, вкраяного од цілої хлібини (Леонід Первомайський, Материн.. хліб, 1960, 6).