в означеннях
Тлумачення, значення слова «хлянути»:

ХЛЯНУТИ 1 і ХЛЯТИ, хляну, хлянеш; мин. ч. хляв і хлянув, ла, ло; недок.

1. Дуже слабнути, худнути від недоїдання; знесилюватися, виснажуватися. — Ми вже так вихарчувались, що їмо самий хліб та цибулю, та й хліба до нового не стане.. Треба хлять, хоч і не хочеш (Нечуй-Левицький, II, 1956, 188);  * Образно. Так хто ж сказав тепер, що наша доля хляне й свободи на землі ще не прийшла пора?! (Володимир Сосюра, I, 1957, 66); Серце хляне від тривоги (Леонід Первомайський, II, 1948, 212);
//  Зменшуватися в силі, ступені свого вияву. Рутульців плющили, як мух. Пускали колоддя, каміння, І враже так товкли насіння, Що у рутульців хляв і дух (Іван Котляревський, I, 1952, 234); Свідомість меркла. Хляла воля. Мозок терп (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 287).

2. Безсило падати, опускатися. А він лиш хляв на мене, як той явір підтятий (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 91.

Коментарі (0)

ХЛЯНУТИ 2, не; мин. ч. хляв і хлянув, ла, ло; недок., діал. Литися. А вода хляне та й хляне (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 91.

Коментарі (0)