в означеннях
Тлумачення, значення слова «хльоскати»:

ХЛЬОСКАТИ, аю, аєш, недок.

1. перех. і неперех. Бити, ударяти по кому-, чому-небудь чимсь гнучким. Юхим сидів край столу і.. хльоскав себе по халяві куцим батіжком (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 536); Хльоскали шомполи по живому тілу, бризкала кров... (Юрій Яновський, I, 1958, 56);
//  Ударяти, бити рукою, долонею, видаючи дзвінкі звуки; ляскати;
//  перен. Дошкульними словами, лайкою і т. ін. завдавати кому-небудь болю. Слова хльоскали Кіру, але вона чомусь притишила ходу, пішла повільніше (Олександр Копиленко, Десятикласники, 1938, 73);
//  Ударяти, шмагати, стукати об що-небудь, по чомусь під час руху (про щось гнучке, еластичне). Подол сорочки змок в одну хвилю і хльоскав тепер по ногах (Гнат Хоткевич. II, 1966, 135); Ми.. побігли до Івана, спотикаючись на вузлувате коріння, не помічаючи, як колючі віти хльоскають нас по руках та обличчях (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 26); Дерева виросли, по-рідному сплелися гіллям. Влітку їхнє густе зелене листя шелестить під вікном. А взимку по вікнах хльоскає пруття (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 333).

2. перех. і неперех. Ллючи, падаючи, дмучи, сильно ударяти (про дощ, сніг, вітер і т. ін.). Вітер хльоскає по тілу, відкидаючи полу довгого заношеного сюртука (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 12).

3. неперех. Утворювати свистячі звуки, швидко розсікаючи повітря. Дем'ян чмихає, незадоволено хльоскає в повітрі батіжком, а все ж мовчки кориться Галині (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 42); Вони працювали кореспондентами Н-ської армійської газети і підписували свої спільні твори псевдонімом «Чайка».. Буваючи на передовій, «Чайка» на чотири власних вуха чула, як хльоскають кулі (Юрій Яновський, I, 1954, 94).

4. неперех. Те саме, що хлюпати 1. Весело й грайливо хльоскає по тротуарах вода з.. рурок (Натан Рибак, Зброя.., 1943, 33).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 92.

Коментарі (0)