ХЛЮПОТІ́ННЯ, я, сер. Дія за значенням хлюпотіти і хлюпотітися та звуки, утворювані цією дією. Навколо .. муру, що оточує маєток, хлюпоче у широкому рові вода. Хлюпотіння те особливою музикою переливається у вухах Данила Петровича (Натан Рибак, Дніпро, 1953, 18); А ся десь зникла за острівком, і за хвилину звідти чути було її хлюпотіння в воді (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 419).