ХЛОПА́К, а, чол., діал. Хлопець. — Ей, а се що за хлопак? — спитав він. Ніхто не знав вуглярчука (Іван Франко, V, 1951, 272); — Ти, правда, хлопак справний, в боях авторитет здобув (Олесь Гончар, III, 1959, 301).
ХЛОПА́К, а, чол., діал. Хлопець. — Ей, а се що за хлопак? — спитав він. Ніхто не знав вуглярчука (Іван Франко, V, 1951, 272); — Ти, правда, хлопак справний, в боях авторитет здобув (Олесь Гончар, III, 1959, 301).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 84.