в означеннях
Тлумачення, значення слова «хлопчак»:

ХЛОПЧА́К, а, чол., розм. Те саме, що хлопець 1,3. — А гнали ж у Німеччину корів, свиней, коней, всякого добра. А людей вибрали — тисячі тисяч. Дівчат, хлопчаків, таж так було жалісно! (Олександр Довженко, I, 1958, 331); Хлопчаки з галасом гайнули широкою хутірською вулицею (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 177); Хлопчак починає чеберяти по хатинці незграбними.., пошитими на виріст чоботищами, у яких більше онуч, аніж ніг (Михайло Стельмах, I, 1962, 212); Одхиляє двері [учитель], аж коло порога старець сивий стоїть, руку простягає. Коло грубки хлопчак-поводир треться, теплого місця шукає (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 43);  * У порівняннях. Спускаючись униз, Брянський і Сагайда про щось жваво дискутували, ковзаючись, мов хлопчаки, по слизькій траві (Олесь Гончар, III, 1959, 66); Як хлопчака, прогнали його панські попихачі від череди (Михайло Стельмах, I, 1962, 44).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 85.

Коментарі (0)