в означеннях
Тлумачення, значення слова «хлопчисько»:

ХЛОПЧИ́СЬКО, а, чол. і сер., розм. Те саме, що хлопець

1. — О, ти вже, певно, десь бився з хлопчиськами! — крикнула при моїм вході на мене тітка, — що такий приходиш задиханий! (Іван Франко, I, 1955, 245); Хлопчиська з книжками поспішають до школи (Олександр Довженко, III, 1960, 451);  * У порівняннях. На базарі Стефан, моє хлопчисько, стовбичив з ворочком, поки продав бринзу (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 40); Дем'ян біг попереду — вистрибом, наче хлопчисько (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 170).

2. перен., зневажл. Той, хто поводить себе несолідно, несерйозно чи нерозумно. Удесяте згадуючи свою поведінку в трамваї, констатував [Джавадов] про себе: «Хлопчисько! Йолоп!.. Забув, де міг, як баран, загинути...» (Олесь Донченко, II, 1956, 103); — Якщо ви хочете слухати цього хлопчиська, — презирливо тицьнув пальцем на Гончара Стадницький, — діло ваше (Михайло Стельмах, I, 1962, 356).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 85.

Коментарі (0)