ХЛОРИ́Д, у, чол. Сіль соляної (хлористоводневої) кислоти. Металевий цирконій добувають відновленням його двоокису або хлориду такими активними металами, як магній, натрій, кальцій (Наука і життя, 11, 1956, 16); Крім хлоридів інших металів, хлорид алюмінію може приєднувати воду, сірководень, амоніак і утворювати складніші сполуки (Знання та праця, 4, 1971, 5).