в означеннях
Тлумачення, значення слова «хмарний»:

ХМА́РНИЙ, а, е.

1. Прикм. до хмара 1. Поволі сонце запливло у хмарну каламуть (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 343); Літак ішов високо, над хмарним покровом, який ще з самого ранку обгорнув землю (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 116); Спостереження за рухом окремих хмарних утворень на Марсі вказують на те, що швидкість вітру на планеті в період рядових протистоянь не перевищує 20 м/сек (Вісник АН УРСР, 2, 1973, 24).

2. З хмарами (перев. про погоду); похмурий. Дув попутний вітер, але погода весь час стояла хмарна і йшов сніг (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 35);
//  Укритий хмарами. Коли вона прокинулась, сіре світло падало з хмарного неба (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 358); Неба сині люки вітер пробиває в хмарній вишині (Володимир Сосюра, Зел. світ, 1949, 57);
//  Непогожий (про частину доби, пору року). Хмарний зимовий день здавався сутінками після ясного світла електричних ламп (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 205); Ранок був хмарний і туманний — звичайний для Одеси в другій половині листопада (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 40).

3. перен. Те саме, що похмурий 2. Хмарною прийшла Оленка додому, не сказала нікому нічого, затаїла тривогу в серці (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 21); Він хмарний сидів кінець столу, — все настільника рукою розгладжував. На Мелашку не зводив очей... (Григорій Косинка, Новели, 1962, 147); Є хмарні душі, ті завжди повиті смутком і журбою. Вони ідуть в житті, як дим, як тихий човен за водою (Володимир Сосюра, I, 1957, 409); Погляд його упав начоловіка, що сидів у кутку; його хмарне лице не сходилося з ясним поглядом присутніх (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 49); Замість відповіді вказала вона хмарним поглядом на Василя (Ольга Кобилянська, II, 1956, 21); Пан Пшестшельський був у хмарнім настрою (Іван Франко, III, 1950, 263); За підводою в хмарних роздумах їде увесь в ремінному одязі чорнявий.. вершник (Михайло Стельмах, II, 1962, 248).

4. перен. Те саме, що похмурий 3. Помовчав [дід]. А тоді розгорнув життя своє минуле хмарне (Андрій Головко, I, 1957, 204); Мене тривожить жаль гіркий, Весь час з'являються загиблі роки хмарні (Михайло Лермонтов, Вибр., перекл. за ред. Рильського, 1951, 29).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 95.

Коментарі (0)