ХМАРИ́НОЧКА, и, жін. Пестл. до хмаринка. Сіяло сонце, в небесах Ані хмариночки, та тихо, Та любо, як у раї (Тарас Шевченко, I, 1963, 310); Ані одна хмариночка, ані одно непорозуміння, ані одна брутальна чи цинічна рисочка не закаламутила того світлого, чистого образа [образу] (Іван Франко, IV, 1950, 297).