ХМИЗИ́НА, и, жін.
1. Одна відділена від дерева гілка. Професор зосереджено щось креслив хмизиною по піску (Олесь Гончар, Циклон, 1970, 93).
2. збірн. Те саме, що хмиз. — Не їдь, милий, горою ні низом, Бо позакидана Доріженька хмизом! — Ой, я ту хмизину одкину, А таки тебе я Навіки покину! (Українські народні ліричні пісні, 1958, 346).