ХТО́ЗНА-ВІДКІЛЯ (з підсил. част. хтозна й відкіля), присл., розм. Невідомо, з якого місця. І сонце — хтозна-відкіля взялось! — Гарячий одсвіт кидає на стіни (Максим Рильський, II, 1960, 95).
ХТО́ЗНА-ВІДКІЛЯ (з підсил. част. хтозна й відкіля), присл., розм. Невідомо, з якого місця. І сонце — хтозна-відкіля взялось! — Гарячий одсвіт кидає на стіни (Максим Рильський, II, 1960, 95).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 165.