в означеннях
Тлумачення, значення слова «художницький»:

ХУДО́ЖНИЦЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до художник 1, 2. І я незчувся, як ніби побачив цього живого свідка людської кривди не з батогом в руках на козлах, а в художницькій академії з пензлем у руці… (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 292); Всією своєю художницькою практикою, всіма своїми усними і друкованими виступами Довженко переконував, що епігонство в режисурі кіно — річ дуже небезпечна (Мистецтво, 5, 1964, 16); Життя народу завжди було головним об'єктом художницьких спостережень і досліджень В. Минка (Вітчизна, 1, 1972, 183);
//  Власт. художникові; творчий. Відчуття образних можливостей слова, ємкість художньої деталі і тонкий гумор разом з гострою художницькою спостережливістю дають великі можливості для успішної праці в галузі малих форм (Історія української літератури, II, 1956, 651); Коли зіставити ці два уривки — з Наустовського і Купріна, — то легко переконатися, що головне в їх змісті є не так самі картини природи, зображені письменниками, як сприймання їх художницькою уявою, як характер асоціювання баченого з картинами, що відклалися в досвіді, легкість і простота малюнка (Шамота, Талант і народ, 1958, 63); Поки що менш знайомий письменникові тип індустріального робітника.., — але є всі підстави сподіватись, що художник такої широти й ґрунтовності, як Гончар, не зможе обійтись без глибокого художницького «освоєння» цієї провідної постаті нашого життя (Про багатства л-ри, 1959, 231).

2. Стос. до творів мистецтва, їх створення. На мій погляд — у Вас дуже великий художницький талан (Панас Мирний, V, 1955, 383).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 169.

Коментарі (0)