в означеннях
Тлумачення, значення слова «хуга»:

ХУ́ГА, и, жін.

1. Сильний вітер із снігом; завірюха, хуртовина. В глибоких заметах брьохають коні, Хуга замітає снігом дорогу, Мов пекло у полі — світа не видко! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 430); Був темний вечір. Хуга вила І рвала стріхи з бідних хат, 1 снігом нам у вічі била, Мов завертала нас назад (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 93); Пробуджувались од довгого сну бляклі, притолочені, прибиті хугами і морозами озимі (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 135);  * Образно. Крізь хуги свинцеві, метілі залізні Ми щастя виносим з найтяжчих шляхів... На крилах безсмертя підносить Вітчизна І славить навіки звитяжці в-сині в (Михайло Стельмах, V, 1963, 42); Буде знову вишнева хуга, Прийде іншим травневий цвіт (Терень Масенко, Поезії, 1950, 195); Вона не любить? Серця хуга тобі чужа і навісна. Настане час, ти стрінеш другу, з любов'ю вернеться весна (Володимир Сосюра, II, 1958, 68);  * У порівняннях. Та роки йдуть і дні, як хуга... (Володимир Сосюра, II, 1958, 356);
//  рідко. Сильна буря взагалі. Після мовчанки він знову заводить мову про канал: — Як прийде велика вода, то змінить весь край. Уволю нап'ється дніпрової степ і зазеленіє... А то ще літо уповні, а вже тут згоріло все, гаряча хуга свистить, куряву жене (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 312).

2. перен. Чвара, колотнеча, сварка. Князь стоїть, мов тороплений, бо ще й до себе не прийшов за великим ґвалтом поміж військом. У Московщині він зроду такої хуги не бачив (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 171).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 166.

Коментарі (0)