ХУХАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що хукати. Бач, який сніжок лапастий падає. Дай я тобі руки похухаю. Померзли, мабуть? І вуйко Юра почав хухати Василькові на руки (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 176); Юрцьо лежав хорий.. Що там радили, як хухали, і шептали, і плакали родичі, не вмію того сказати (Іван Франко, III, 1950, 198); Панько.. обзирав здерту шкіру, хухав у праву руку (Лесь Мартович, Тв., 1954, 165); Дівчина.. хухав на сині руки і, не доправши як слід, біжить до хати зігрітися (Гнат Хоткевич, II, 1966, 267).