в означеннях
Тлумачення, значення слова «хустя»:

ХУ́СТЯ, я, сер., діал.,

1. збірн. Білизна. Дівчата перуть собі хустя, Веселий їх гурт гомонить (Леся Українка, IV, 1954, 94); Гафійка ловила хустя, що розметав вітер по дворі, як стадо білих гусей (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 74); На обгородженому тином подвір'ї блукало кілька курчат, на шворці часом висіло якесь різнокольорове хустя, під вікном цвіли рожі й чорнобривці (Леонід Первомайський, Материн.. хліб, 1960, 7);
//  Одяг. Літа, літа! Знов діждалась Устя 3 матір'ю весняної пори, Щоб надіть своє найкраще хустя І до пам'ятної йти гори (Агата Турчинська, Земле моя.., 1961, 68).

2. Хустки. Що який вже лютий лихий татарин, Дівчину не плакати умовляє, Білим хустям сльози Він їй утирає (Леонід Первомайський, З глибини, 1956, 68).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 176.

Коментарі (0)