ХУТОРЯ́НОЧКА, и, жін. Пестл. до хуторянка. Цікавило дуже, що то за дівчину нагадував Корній у листі, — родичка. Та як півхутора були все Корнійові родичі, вгадати не міг. Але уява вже намалювала вродливу дівчину-хуторяночку (Андрій Головко, II, 1957, 414).