ХУТРЯ́НКА, и, жін., розм. Шубка, кожушок.
Надіну хутрянку, вийду, сядемо у садочку та й просидимо
цілу ніч (Словник Грінченка);
// Покривало з хутра. Доліва-Ясенський
сидів на ґанку в глибокому кріслі, загорнувши
хутрянкою ноги (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 328).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 179.